Часи в турецькій мові. Таблиця+відео

Турецькі граматичні часи, то такий же гемор як і у англійській і у будь-якій іншій мові, вже перепрошую за відвертість.
 
Але є і хороша новина: якщо вже розібралися, то знайте: половина граматики у вас у кишені і позору при розмові з носіями мови матимете значно менше. Ги.
Якщо є можливість, сходіть до викладача професійного хоча б на цю тему, то прояснить багато, а з викладачем займе всього години 2-3. Але, якщо ви досить дисципліновані, то, виевнена, здолаєте цю страшну химеру. Борітеся – поборите, казав класик.
Отже. Почнім з того з в турецькій сучасній мові 5 простих часів, і кілька складних. В складні вдаватися зараз не будемо, а от прості натаскаємо.
Отже:
  • ·        Теперішній
  • ·        Майбутній
  • ·        Аорист
  • ·        Минулий (буває доконаний і недоконаний)
  • ·        Минулий неочевидний

Теперішній – нормальний собі стандартний теперішній час. Події відбуваються зараз.
Майбутній – щось відбуватиметься у майбутньому.
Аорист – гарне слово таке, ммм)) а це всього навсього невизначений імперфект, а якшо геть по-людськи, то дії відбуваçються у теп/мин/майбутньому назагал, але не відомо коли конкретно. Наприклад:  Я співаю (може зараз, а може я взагалі круглосуточно співати люблю, шо сюсідям вуха заклада). Я співав пісні (ніякої обставини часу нема і край, вот вам і неопредєльонность, шо власне і є визначальною рисою для аористу). В цьому часі також розрізняємо теперішній, минулий і майб.  Для прикладу сьогодні розберемося лише з теперішнім.
Минулий доконаний час – дія відбулася і забулася. Або ж не забулася, головне шо процес дії закінчено.
Минулий недоконаний – дія відбувалася, може даже мусолилася, але завершитися їй була не судьба. Типу, як у школі: ти прочитав Захара Беркута?  – ну я читааав.. Вот отакий то час.
Минулий неочевидний час. В цього часу теж купа гарних філологічних заковиристих назв, але мені подобається саме ця і от чому: дію, що відбувалася у минулому мовець сам-лічно не наблюдав, почув дзвін, як то кажуть. Цей час розпізнати легко-просто, бо тут при дієсловах є закінчення –miş, -mış,  -muş,  – müş.
Спершу провідміняємо кілька дієслів, а потім візьмемося коментувати в чім різниця при відмінюванні.
Ну, вйо.
Bilmek – Знати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист (теп)
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Biliyorum
Bileceğim
Bilirim
Bildim
Biliyordum
Biliyormuşum
Sen
Biliyorsun
Bileceksin
Bilirsin
Bildin
Biliyordun
Biliyormuşsun
O
Biliyor
Bilecek
Bilir
Bildi
Biliyordu
Biliyormuş
Множина
Biz
Biliyoruz
Bileceğiz
Biliriz
Bildik
Biliyorduk
Biliyormuşuz
Siz
Biliyorsunuz
Bileceksiniz
Bilirsiniz
Bildiniz
Biliyordunuz
Biliyormuşsunuz
Onlar
Biliyorlar
Bilecekler
Bilirler
Bildiler
Biliyorlardı
Biliyormuşlar
Sevmek  – любити
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Seviyorum
Seveceğim
Severim
Sevdim
Seviyordum
Seviyormuşum
Sen
Seviyorsun
Seveceksin
Seversin
Sevdin
Seviyordun
Seviyormuşsun
O
Seviyor
Sevecek
Sever
Sevdi
Seviyordu
Seviyormuş
Множина
Biz
Seviyoruz
Seveceğiz
Severiz
Sevdik
Seviyorduk
Seviyormuşuz
Siz
Seviyorsunuz
Seveceksiniz
Seversiniz
Sevdiniz
Seviyordunuz
Seviyormuşsunuz
Onlar
Seviyorlar
Sevecekler
Severler
Sevdiler
Seviyorlardı
Seviyormuşlar
Okumak – Читати
Теп.ч.
Майб.ч
Аорист
Минулий
Мин.неочевид.
Док
Недок
Однина
Ben
Okuyorum
Okucağım
Okurum
Okudum
Okuyordum
Okuyormuşum
Sen
Okuyorsun
Okucaksın
Okursun
Okudun
Okuyordun
Okuyormuşsun
O
Okuyor
Okucak
Okur
Okudu
Okuyordu
Okuyormuş
Множина
Biz
Okuyoruz
Okucağız
Okuruz
Okuduk
Okuyorduk
Okuyormuşuz
Siz
Okuyorsunuz
Okucaksınız
Okursunuz
Okudunuz
Okuyordunuz
Okuyormuşsunuz
Onlar
Okuyorlar
Okucaklar
Okurlar
Okudular
Okuyorlardı
Okuyormuşlar
Прошу вас, перепишіть все оце діло, шоб мені обідно не було))
Трошка про особливості перекладу отого минулого неочевидного. Наприклад візьмемо простеньке
Ben bunu biliyormuşum ama hatırlayamadım – Я це знав, але не міг пригадати. ЗНАВ  – але от інформація точно не випливла у потрібний момент, колись знав.
         Mustafa ne yapıyor? (Що робить Мустафа?)
         Okuyormuş (Він читав. Тобто він казав, що читатиме і мабуть і зараз читає. Але на власні очі я цього не видів. А може зовсім не читає, просто бреше як дише))
Або ще трошки про переклад Аористу того загадочного.
Ben hep okurum – Я все читаю (тобто весь час, протягом довгого часу)
Dondurma aldım. Sever misin? – Я купив/-ла морозиво. Ти любиш? (в сенсі, тобі подобається морозиво? Ти завжди любив, любиш і будеш його любити?))
Yeni kitapları aldım bugün. Akşam okuruz – Купила нові книжки сьогодні. Ввечері почитаємо.
І наостанок про граматичне відмінювання дієслів. В турецькій дієслівні форми утворюються за простою формулою
Корінь дієслова (незмінний)
Суфікс часу (для кожного часу окремий)
Особове закінчення (для Я – закінчення одне, для ВОНИ – інше)
 Наприклад, маємо дієслово Yapmak – робити.
Корінь незмінний YAP + додамо суфікс минулого доконаного часу –t- i особове закінчення першої особи однини, себто для займенника Я – ım. Що вийшло? YAPTIM – зробив.
Коли це дієслово заперечне то формула така:
Корінь дієслова (незмінний)
Заперечний суфікс –mu-, -mü-, -mı-, -mü-
Суфікс часу
Особове закінчення
Візьмемо те ж саме YAPMAK.
YAP + MA (заперечний суфікс) – d – (м-да, не –t-, але ми ж пам¢ятаємо про найнайхарактернішу рису турецької мови – гармонію голосних і приголосних?) + -IN- (для разнобразія, підставимо суфікс для ТИ)
Вийшло YAPTIM –, тобто Я ЗРОБИВ.
Класно пра?
 

5 Comments

  1. Katerina

    Доброго дня!

    Дуже дякую за класний пост і маю питаннячко. Дієслово bilmek, минулий доконаний однина буде bidim чи bildim?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *