Як знайти роботу в Туреччині або Фінти розумного працевлаштування

Кількість питань про роботу в Туреччині дорівнює тільки кількості питань про документи для шлюбу з турком :))
це говорить про те, о наші дівчата неугомонні ні на грам, їм треба продовжувати розвиватися і бути корисними суспільству навіть далеко від дому.
і от ви приїхали, одружилися і отримали вид на проживання де великою печаткою засвідчено те, що працювати вам заборонено. здрастє-приїхали, шо називається.
вихід є. навіть виходи. При умові, що у вас є знання англійсьої на пристойному рівні (а по іншому в цю каїну як би переїхали, правда?) треба ще заручитися підтримкою вашої нової родини. і перш за все почати вивчати турецьку. Якщо ви вже вмієте говорити хоча б на початковому рівні то можете прийматися за пошук.

Хочу зробити ремарку про англійську. Звичайно, ваша діяльність може бути в межах укр чи рос діаспори і ні англ мови ні турецької вам не треба, але я беру за приклад ту роботу, де розглядатиму повну адаптацію до життя в Туреччині, не якісь закриті кола. також не розглядаю випадок, коли у чоловіка або родини власна компанія, де пристроюють легко і просто без питань.
Рівень англ перевірте про всяк випадок IELTS або TOEFL, турецькі роботодавці страх як люблять іноземних працівників у яких купа корочок, від котрих часом рівень вашої з/п росте пропорційно. І ще! усі дипломи університетські, училищевські – усі що є!-  зразу тащіть з собою сюди.

Отже, мовні питання вирішено, окреслено коло вакансій, де б ви хотіли працювати. Для прикладу, знайшли ви приватну школу, де вас взяли на місце вчителя англійської (кста, якщо у вас англійська хороша, але ви не англійський філолог, то корочка з тойфл або айлетс дозволить вам без особливих проблем пристроїтися в таку школу). Якщо ви про все домовилис, то процедура проста: перекладаєте диплом, завіряєте нотаріусом, пишете заяву у секретаря і всьо.
Ще одне важливе рішення, яке вам треба прийняти особисто для себе: працювати легально або ні. Легально іноземці працювати можуть! ваш роботодавець просто виконає одну процедуру, трошки нудну і довгограючу, зато без страху і позирань на двері, якими може увійти поліція ви працюватимете щасливо і плодюче.
При таких умовах роботодавець трошка влазить у витрати, але хіба можна їх порівнювати з тими прибутками, які  йому принесе кваліфікований іноземний працівник?))
Одна школа в Стамбі запропонувала мені поділити витрати на річний робочий дозвіл. У них така політика була для всіх іноземців, що працювали там.  Це було досить лояльно. Дозвіл мені влаштовувало агенство, а отже ні школа ні я не витрачали свого часу. і рівень з/п був добрий, а отже це просто впиралося в принципи школи. одним з плюсів легального працевлаштування, то так звана СігОрта – sağlık sigortası. Страховка тобто. Ви можете сходити до лікаря безкоштовно і піти на платний лікарняний, як нормальна людина.
Є інший варіянт, який теж був у моєму житті. Нелегальне працевлаштування. Себто ви ходите на роботу, отримуєте з/п в конверті і, можливо, навіть трошка більшу аніж ваші колеги, які влаштовані легально.  тому що відносно добропорядочні боси (на 100 відсотків добропорядочні нелегальних працівників тримать не стануть)) додають до суми з/п вашу сігорту, яку не платять за вас державі. (Є, звичайно, і такі, шо вдають наче сігорти в природі не існує, то вам просто внаглу тре про це нагадати своєму директору). цей варіант небезпечний, але цілком можливий. Небезпечно це не лише для вас (у найгіршому випадку можуть устроїти депортацію з країни, хоча, якшо у вас вже навть шлюб, то просто обійдеться штрафом, швидше за все), але й для компанії де ви працюєте, адже їм впаяють таку суму до оплати шо очі на лоба вилізуть. Тому вас гарно охоронятимуть).

Найкраще, коли при переїзді ви почнете обговорювати з вашим коханим робоче питання (якщо вам це важливо). Знаю випадки, коли дівчата ще в Україні прилаштовувалися в компанії, що існують в Києві або Львові і мають офіси в Стамбулі чи в ін турецькому місті. Є й такі, що працювали на летовищах, а переїхавши сюди просто розіслали резюмешки і були на розхват серед аеропортів країни.

Є варіянт з власною справою. Колись ще 5 років тому я просто зняла офіс ще з одним мовником і ми влаштували курси іноземної. Вдодачу ми перекладали документи за певні суми. При чому легально і досить вдало.
До речі про переклади. Якщо ви плануєте перетворити це на бізнес, то починайте перекладати ще до отримання громадянства, пропонуйте свої послуги в різні компанії нерухомості і туристичні фірми. Після того, як отримали громадянство шагайте до найближчого нотпріуса, засвідчуйте знання мови, виголошуйте присягу перекладача і вуаля! тепер ви реальний, підтримуваний законом перекладач. Таким чином, матимете справу з перекладами кожного разу, як до нотаріуса звертатимуться люли, що розмовляють іноземною.
В Туреччині серед наших дівчат багато тих, хто займається творчістю і хендмейдом (крім того. то ще навіть і не оподатковується) і які непогано заробляють таким чином і файно реалізовують себе як особистість.
ВИходячи зі свого майже семирічного досвіду скажу відверто як на духу: іноземцям (слов”янським) в Тр знайти роботу і влаштуватися якось легше, аніж туркам. На нас спрос. Але не тільки за ясні очі, але й за відповідальність, скромність, чистоплотність, пунктуальність і виконавчість. Нас так загартували умови в Україні, де треба бути найкращими серед найкращих, де треба було вчитися добре, аби отримувати повищену стипенлію, де треба було йти на всі семінари, адже їх ми вписуємо у резюме, аби мати хоч трошки більше переваг серед таких же розумних, як ти сам. А тут, в Туреччині, така допадущість вновинку. Тут з 8 робочих годин 4 для чаїв і кавинок. ну я десь трошка утрірую, але, повірте, зовсім трохи.
Тому розправили плечі. Глибоко вдихнули. І подумали про себе хороше.
Де наше не пропадало))
все вийде

2 Comments

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *