Сабіха Гьокчен – донька Ататюрка і… неба

Сабіха стала 8 прийомною дівчинкою у сім’ї відомого Мустафи Кемаля Ататюрка. Своє прізвище – Гьокчен – вона отримала за свої блакитні очі (тур. Gök – небо), і саме це зіграло вирішальну роль у подальшому житті дівчини.

Все життя Сабіхи здається загадкаю. Одні називають її донькою Ататюрка, інші – навіть дружиною політика. Після смерті її батьків, дівчинку виховував спочатку її рідний брат, а потім Сабіху віддали в дитячий будинок. Там її і зустрів Ататюрк. Вона відразу звернула на себе увагу турецького президента. Дівчинка по-справжньому полюбила свого нового батька, сестер та брата, хвилювалася за них і не хотіла покидати.

У 23 роки її життя звело з небом. Оскільки Ататюрк приділяв велику увагу саме авіації, тому привів Сабіху на церемонію відкриття льотної школи  Türkkuşu ( «Турецька пташка»). Там він їй і запропонував стати пілотом. На що донька відповіла позитивно. Після цього життя дівчинки змінилося кардинально. Трохи згодом вона вступила в Академію повітряних сил. Сабіха здобувала потрібних навиків, льотний досвід в навчаннях, брала участь у військових операціях. Через декілька років вона здійснила 5-денний політ навколо країн Балканського півострова, а згодом стала головним тренером в тій школі, де й сама починала.

Ататюрк не відмовляв її від участі у воєнних діях, був навіть за. Він виховував у ній чоловічий характер та силу. До 1964 року жінка облетіла весь світ за 28 днів. Після відходу від польотів свій час присвятила написанню книги про життя та діяльність свого батька, інформувала світ про нього. Була заміжня, власних дітей не мала, проте, як і її батько, також вдочерила дівчинку. На її честь у Стамбулі назвали аеропорт. Свій останній політ Сабіха здійснила у 83 роки.

Досі залишається загадкою її походження. Дехто вважає її вірменкою (і начебто є й докази цьому), проте вона вважала себе справжньою туркенею і збагатила історію Туреччини, ставши першою жінкою-пілотом у цій країні. А президент Генштабу тодішньої Югославії, розчулений мужністю Сабіхи, нагородив її Орденом Білого Орла – найвищою нагородою держави.

Альона Горелова 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *