Олександра Шутко: «Українці хочуть вірити у міфи про патріотизм їхньої улюбленої героїні Роксолани»

Книга про Роксолану вийшла в Україні та Туреччині

Журналіст, блогер, мистецтвознавець Олександра Шутко, яка є авторкою книг про султан-українок, зокрема, дослідження «Роксолана: міфи та реалії», що вийшло в Україні та Туреччині, роману «Хатідже Турхан» та «Листи Роксолани: любов та дипломатія» про свій інтерес до турецької культури та постаті Роксолани.

Звідки у Вас виник інтерес до турецької культури?

– З дитинства цікавилася історією Роксолани. Читала про неї роман Павла Загребельного та повість Йосипа Назарука. Потім звернулася до досліджень українських істориків Володимира Грабовецького, Ярослава Кіся. Невдовзі зрозуміла: все, що ми знаємо про Роксолану, походить з європейських джерел та місцевих легенд. Мріяла про те, щоби дізнатися більше про неї з розвідок турецьких істориків. Утім, без незнання мови це було неможливо зробити. Тому намагалася вивчити турецьку сама.

  Як Ви так швидко і поза країною вивчили мову?

Спершу у 20 років купила на Петрівці (найбільшому книжковому ринку Києва) самоучитель турецької. Але важко було самотужки її вивчити. Та й через навчання в консерваторії, а потім аспірантурі не було на це часу. Утім, після захисту мистецтвознавчої дисертації я повернулася до цього питання й записалася на курси турецької мови. За рік навчання вже вільно читала турецькі книжки, здебільшого дослідження про Османську імперію та, звісно ж, Роксолану.

З усіх видатних жінок чому Ви вибрали для досліджень саме Роксолану?

– Це унікальна жінка родом з Рогатина. Її історія життя схожа на казку. У квітні відбудеться 460 років із дня смерті Роксолани, яка народилася в родині рогатинського священика і стала дружиною султана Сулеймана, матір’ю його наступника – Селіма ІІ Рудого. Її постать досі цікавить не лише істориків з усього світу, а й художників, письменників, кінематографістів та телевізійників. Нещодавно в Україні навіть екстрасенси намагалися з’ясувати, ким же насправді була Роксолана. Для цього в Україну запросили її нащадка – Роксану Кунтер, яка походить із султанської династії. Під час запису передачі екстрасенси висували різні версії. Моїм завданням було їх коментувати. Сподіваюся, мені вдалося видати якомога більше інформації з біографії Роксолани, яка в гаремі султана Сулеймана отримала ім’я Гюррем, тобто усміхнена, радісна, задоволена.

Протиречиві думки та дискусії про Роксолану не вщухають століттями. Проте якою ж вона була насправді?

Розвійте якийсь найпоширеніший міф по Роксолану.

Українці хочуть вірити у міфи про патріотизм їхньої улюбленої героїні Роксолани. Утім, її вчинки та навіть листи не дають підстав називати її патріоткою Батьківщини. Так, в одному зі своїх ранніх послань султанові Сулейману, який був на війні з угорцями, вона йому побажала: «…хай допоможе Вам Аллаг, щоб із своєю щасливою зіркою і царським знаменом здобували завжди перемоги над нікчемними й мерзенними невірними». І це недивно, адже Роксолана себе вважала туркенею-мусульманкою, яка любила свій (османський) народ. Адже прожила в Османській імперії більшу частину свого життя. Тож нам варто призвичаїтися до цієї думки…

Утім, і у турків є свої міфи, які стосуються Роксолани. Хоча вона зробила для них чимало – побудувала мечеті, школи, хамами, їдальні та лікарню, – вони звинувачують її у страті Мустафи, старшого сина султана Сулеймана від черкески Махідевран, якого називали гідним спадкоємцем османського трону. Мустафа ж за життя батька, султана Сулеймана, шукав підтримки у володарів сусідніх держав, зокрема і Венеції, аби посісти трон. Його обожнювали яничари. Вони під час військового походу проти шаха Тахмаспа прагнули зробити Мустафу султаном, замість «старого й хворого батька». Тому султан Сулейман діяв на випередження і стратив старшого сина Мустафу.

  • Звідки берете матеріал для своїх досліджень?

– Зазвичай, – із досліджень турецьких істориків, їхніх колег з Америки та Європи, а також із музеїв та архівів. На щастя, чимало документів з цієї теми оцифровано і перебуває у відкритому доступі. Це значно полегшує дослідникові роботу.

– Над чим працюєте зараз?

– Над епістолярієм наступниць Роксолани – султан Нурбану, Сафіє, Кьосем та ХатіджеТурхан. Остання також була українкою родом з Поділля. Незабаром має вийти друком другий том мого роману «Хатідже Турхан», презентація якого відбудеться у червні на «Книжковому Арсеналі».

 

Бесіду вела Юлія Москвич

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *