Про турецькі правила етикету доступно: похід у гості

Дехто з вас мені може зараз заперечити, що слово “етикет” і “турецький” в одному реченні вживати не доцільно. Але не посмішаймо. Адже якщо ми не розуміємо правил, це ще не означає, що їх не існує. Думаю, варто в цьому розібратися раз і назавжди, зрозуміти і прийняти чи не прийняти. Та не засуджувати.

Розглянемо звичайний похід у гості.

Жителі Туреччини, як і ми, дуже тепло ставляться до того, що гості приходять не з пустими руками. Зазадалегідь можна подбати про солодощі і про  сувенірчики.  Якщо вас запросили у гості в новий будинок – на а-ля новосілля – прийнято купувати подарунок, точнісінько як і у нас.

Перед тим, як увійти у дім, варто зняти своє взуття. От прямо перед входом. І якщо господиня затеревенить, мовляв, ой-ой, не треба, заходьте у коридор, то йдіть і роззувайтеся там. Але будьте готові до того, що взуття треба буде залишити за порогом.

Це старовинний звичай, якого у більшості випадків дотримуються і досі, хоча, у великих містах і в тих  будинках, господарі яких все більше переймають західний спосіб життя, ця традиція може і не дотримуватися. Але якщо ви приходите в гості до турецької сім’ї, яка мешкає в невеликому містечку, або просто до місцевих жителів з консервативними поглядами, то зняти взуття при вході в будинок потрібно і сприйміть це нормально.

Зазвичай турки по хаті ходять у капцях. Турецькі домогосподарки змагаються між собою у чистоті житла, і нікому не дозволяють входити в будинок у вуличних туфлях. А тому у майже кожному домі вам запропонують чисті та комфортні капці. Практично в кожному турецькому будинку є спеціальна пара «гостьових» тапочок, які пропонують тільки візитерам, але якщо сама думка надіти чужі тапочки вам не подобається, то візьміть з собою свої власні, щоб перевзутися в них. Такий вчинок буде цілком нормальним – він не буде сприйматися як щось екстраординарне – нормальна практика.

Як вітати господарів будинку

Поцілунки в турецькій культурі мають особливий сенс, і для європейців ця традиція  не завжди зрозуміла. Цілувати руки старших членів сім’ї в обов’язковому порядку прийнято на байрам. Зазвичай в це свято всі родичі збираються в будинку найстаріших членів сім’ї на спеціальну святкову вечерю. Молоді родичі з повагою і пошаною цілують руки найстаршим членам сім’ї, а старійшини у відповідь дарують молодшим подарунки – солодощі або дрібні кишенькові гроші. Давним-давно подарунками від старійшин в цьому ритуалі були тільки золоті монети і гроші, але з часом, на жаль, цей звичай був безповоротно втрачено – в основному з економічних причин.

У Туреччині прийнято виражати повагу старшим, цілуючи їм руку і підносячи її до свого лоба. Це відноситься не тільки до старших за віком, але і до старших по положенню. Примітно, що ті, кому цілують руки в знак поваги і пошани, отримують від цього справжнє задоволення. А іноді старші за віком або положенню навіть чекають, що їм поцілують руки – наприклад, при випуску учнів з початкової школи вчителі очікують, що учні в знак подяки за отримані під час навчання знання поцілують їм руки, і часом навіть трошки простягають 🙂 Щодо цілування рук варто відзначити ще один момент: якщо ви вже “прийняли позу” для цілування. а руку вам не дали чи висмикнули, то це означає те, що для цієї людини цілування не прийнятне/не хоче/не буде. Це не в образу вам, а навпаки, ніби то вони вам ближчі робляться (за винятком тих випдків, коли вам в очі не дивляться навіть).

Якщо іноземка вийшла заміж за турка і вони разом прийшли в гості до його турецьких родичів, то від неї чекають, що дружина слідом за чоловіком поцілує руки старших. Тому дружині-іноземці доведеться дотримуватися місцевих традицій, або ж відмовитися від них відразу і не розділяти на тих, кому цілує і кому не цілує руки, родичі це сприймуть по-своєму, не на користь іноземній невістці.

Як поводитися  в турецькому будинку

У деяких консервативних сім’ях молодшим членам сім’ї не дозволяється курити в присутності старших за віком.

Не прийнято в присутності старших також сидіти нога на ногу чи “в розвалку” – це вважається неповагою. Хоча знову ж таки, все виміряється “сучасністю” родини.

Цілувати руки жінкам (так, як це прийнято, наприклад, у Франції) в Туреччині не варто, бо можна заробити за це по пиці, ой, лиці.

Застільний етикет в Туреччині

Перебуваючи у гостях у турецькому будинку, особливу увагу слід приділити своїй поведінці за столом. Будь-яка трапеза в Туреччині – це особливий ритуал, тому званого гостя в турецькому будинку обов’язково посадять до столу, заставленого численними стравами національної турецької кухні.

Турки в цілому дуже гостинні і доброзичливі, але іноді саме через свою гостинність вони можуть бути не тільки наполегливі, але навіть трішечки  нав’язливі, пропонуючи вам за столом якусь певну страву. Не варто їх розчаровувати: якщо вам пропонують різні страви, найкраще спробувати їх всі, навіть якщо ви не голодні. Якщо ви відмовитеся, то не уникнути питань типу: “Вам це не подобається? Це не смачно? Ви це не любите?” і т.п. Відмова спробувати страву  може навіть образити господарів. Найкраще з посмішкою подякувати їм і спробувати все, що вам пропонують, і тільки тоді, коли ви вже справді будете ситі, можна відмовитися від добавки. При цьому не обов’язково з’їсти все, що поклали вам на тарілку, до останнього шматка – якщо ви вже з’їли достатньо багато, то недоїдене вам пробачать.

Не перестарайтеся

Якщо ви прийшли в гості, пам’ятайте: навіть при великому бажанні догодити господарям не варто втрачати власну гідність і міняти в цілому свої власні звички і погляди на життя – зберігайте свою унікальність і автентичність. Одним словом, ваші зусилля догодити господарям повинні бути розумними і помірними.

Якщо ви одружені з турком і збираєтеся в гості до його родичів, розпитайте заздалегідь свого чоловіка про те, яким звичаям і традиціям вам потрібно слідувати і який стиль поведінки від вас очікують – це дозволить уникнути мимовільних помилок і незручних ситуацій, допоможе справити  на його рідню  сприятливе враження. Адже кожна сім’я – як автономна територія, вам просто доведеться дізнатися про них трошки більше наперід, аби не спозоритися на синю сливку при зустрічі.

Як бачимо, усі ці нам незрозумілі, а подекуди смішні правила, мають свою основу та причини. Справа кожного – дотримуватися чи ні, але, повторимося, сприйняти і не засуджувати зможе кожен.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *