Заміж за турка: ще 5 причин культурного шоку для української дружини. Частина 2

Продовжимо тему культурного шоку в Туреччині, якщо ви все-таки ризикнули і вирішили одружитися з турецьким легінем. (першу частину про культурний шок можете почитети отутечки). Обсмокчемо і розтягнемо цю тему на справжній турецький серіал 🙂 Що ще може ввести в ступор нормальну українську дружину в новоспеченій турецькій сім’ї?

  1. Гості. Гостечки. Гостенята. Моя улюблена (тут сарказм) тема. Гості направду не переводяться. Це культура така, шо вже у крові в турків. Це не погано, певне. Та до цього треба зуміти звикнути (минав 7-й рік мого життя в Туреччині, а я всьо нікак). Є в турків такий мент, що гість – найповажніша людина в домі. Його частують, під зад тикають подушки, по сто двадцять раз перепитують чи йому зручно. Тому і не дивно, що турки, які по своїй суті люблять увагу, просто обожнюють ходити в гості. А ще жеж їм жеж неймовірно цікаво жеж як то їх – преповажних гостей – прийматиме українська невістка. І тут – Мрії в друзки! Тому що ми прийшли з культури, де говорять “шо занадто, то не здраво”. І маємо рамки гостювання, не вміємо нав’язуватися, тому для нас шок трошечки якбЕ. І нам, природньо, не зрозуміло, чому людина сидить навіть тоді, коли вже про все поговорили і чому навіть пізня година не примушує гостя підняти вже нарешті зад.  А ще турецьке ель-класіко: зробити сюрприз і прийти в гості без попередження. Це нелегко для нас, особливо на початку нашого життя в Туреччині. А тому, прощаючись, вже на порозі ми ледве втримуємося, аби не затанцювати з радощів і не скаати “Куди ж це ви, гості, слава Богу йдете?”

Як з цим боротися?

Ну, по-перше, показувати приклад і самим не таскатися без гострої потреби по гостях. Кожен раз приговорюйте, що ви ще не звикли до такого, бо у вас в країні все відбувається трошки не так.  По-друге, показуйте не соромлячись, шо ви втомлені: позіхайте, “зависайте” у розмові, говоріть шо вам рано вставати. Поймуть. Сподіваюсь.

2. Взуття за порогом. Багато турецьких сімей практикує такий метод чистоти – вуличне взуття залишають за порогом, у дім в ньому не входять. Тому, піднімаючись на третій поверх жилого будинку, можна відчути себе наче в багатоповерховому магазині взуття. Просто не дивуйтеся, таке буває, кожному своє.

3. ПоцілЮЮнки в щоки. При зустрічі турки цілуються в обидві щоки. Або роблять вигляд, що цілуються, просто приставляючи щоки і прицмакнувши 2 рази. Мені було дивно, часом неприйємно (не з усіма ж ти себе почуваєш таким близьким). Якщо і вам від такої ідеї не вельми весело – не цілуйтеся. Ну образяться раз-другий, та й не полізуть більше. та якщо ви не бачите в цьому нічого поганого – цілуйтеся, цим ви заробите собі балів від свого чоловіка і сім’ї.

4. І ще одні поцілунки. На цей раз в руку. Це такий вияв поваги – старших за себе людей цілують спочатку в руку, а потім ту руку прикладають до лоба. Таким чином з ними і вітаються і прощаються. А ще так вітають зі святом. На зарє свого життя в Туреччині я про це часто забувала, і мій чоловік штурхав мене у боки (треба сказати, що в нашій родині це не прийнято, цілували ми чужих старших). Чи варто з цим боротися? думаю ні. Це можна прийняти, бо то, як на мене, хороша традиція. Таким чином ви показуєте що на щось та все таки згодні. І кому від цього погано? Самі приємнощі.

5. Нескінченна тема поцілунків триває. Поцілунок чоловіка дружини – в лоб (і мать її в **б, – сказала б моя покійна бабця-вчителька, але я так не скажу). Для турків це такий вид поцілунку, який можна подарувати нареченій не соромлячись (ви вже знаєте, що на турецьких весіллях ніхто нікому “гіркая вода – нехай поцілується пара молода” не репетує, бо не мона). І для них то особливий і дуже ніжний вид прояву любові. Тому цінуйте. І цілуйте. 
6. Їжа на підлозі. Без паніки: таке можливе по селам і то не в кожній сім’ї. На підлогу стелять скатертину, на неї ставлять наїдки, навколо люди сідають “по-турецьки” і гайда їсти. Дідусь і бабуся мого чоловіка по цю пору так їдять у себе в селі. Та вони завжди намагалися поставити мені тарілку на стіл. А я шо пальцьом дєлана з лякливого десятка? І на підлозі себе прекрасно почувала і сприйняла то як екзотику.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *