5 причин, що можуть спричинити культурний шок у новоспечених українських наречених, що вийшли заміж за турка

Ну от і відіграли весілля. Батьки з почуттям виконаного обов’язку, молодята – втомлені і щасливі. А далі починається, те, про що українська наречена може і не знала. А якщо знала, то вірила, що саме в її родині буде не так.

Отже, 5 причин , які можуть призвести до культурного шоку,
якщо ви вийшли заміж за турка, Або вижити і не здуріти 

 

  1. Першопричина всьому – Мама. Ваша Каїнваліде, Анне і центр Всесвіту. Турецьки мами вірять і знають, що без них ви даже нормально не прокинетеся зранку, вже про те, шоб накормити її сина мова не йде. Тому її поради будуть. І просто змиріться з цим. Оберіть для себе, як ви будете цьому протистояти і не мучтеся. Бувалі невістки розказують, шо можна просто пропускати мимо вух з милою посмішкою оті нескінченні настанови Можна підтакувати, але всеодно робити по своєму. Можна сваритися, але то не варіант, бо ваша молода сім’я може не витримати таких бурь.
  2. Родииина, родина, від батька до сииина.. В Туреччині до родини ставляться по-іншому. Вони всі дуже взаємопов’язані і взаємозалежні. Будуючи плани, обов’язково враховуються якісь особливі моменти у братів-сестер, у кузинів, у дядьків і тіток. Коли в Україні ми як-не-як почуваємося самостійними, при цьому підтримуємо зв’язки з родиною, то тут самостійним ніхто ніколи до кінця не почувається. Бо разом вони сила 🙂  Способи боротьби: всіх поважати, але сильно не наближатися, бо вони вже як наблизяться. то не відпустять вас зі свого кола до кінця днів. Краще за все відстояти своє право іноземки і робити вигляд, шо “а в нас не так, я цього не розумію, але поважаю”.
  3. Сусіди. То окрема глава великої книги. Бо турецькі сусіди, то майже так само як родичі, тільки з ними можна ше й посваритися. А потім і помиритися. Про сусідів прийнято знати ВСЕ, бо інакше який ти в попу тоді сусід. А ще сусідам в Туреччині прийнято носити тарілки з їжею, якшо ви приготували чогось доброго. А якщо вам принесли сусіди смаколиків (або навіть НЕсмаколиків), тре’ усміхнутися і дякувать-аж-підскакувать. А потім вихвалять. А ще пізніше ту тарілку обов’язково повернути. Але не порожню. Вам в свою чергу треба бути накласти тути чогось доброго.
  4. Жіночі посиденьки. До цього не завжди можуть звикнути ті, хто живе в Туреччині з десяток літ. Як то всьо відбувається? Збираються жінки: родина-сусіди-знайомі. Можна з в’язанням. Включають серіали, п’ють чайочки. Можуть потанцювати навіть. Законно почесати язики і перемити кості всім, “хто сєводня нє с намі”. Як боротися: робити ноги. Казати, що  ви больна і заразна. Не ходити і не наближатися. В іншому разі вас припашуть розносити і підливати чай, на правах невісти. А воно вам нада ото?
  5. Чоловічі посиденьки. Тут варто сказати, що не всюди це діло збереглося. Та все ж таки є. Чоловіки можуть збиратися у когось вдома, або іти в “кафе”, куди ні одна жіноча душенька не вхожа. То їх територія, відпочинок від жіночого ґелґотіння. Там вони грають в тавлу і окей. Не знаю на скільки з цим треба боротися, як на мене, дуже безневинне заняття. Бо всім нам треба трошка відпочити. Але якшо чоловік зловживає таким, то просто заманити його в хату чимось крищим. аніж тавла 🙂

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *