Про втечу з дому 15-річної Ділєк

Озвучивши проблему ранніх шлюбів в Туреччині, ми стикнулися з критикою тих, хто говорив, що в Туреччині вже давним-давно немає такого. Пережиток минулого, мовляв.

Варто сказати, що почалася ця тема саме з того, що зі знайомої сім”ї зникла 15-річна дитина – Ділєк. Чоловіки району зібралися, розбили сили і почали шукати.

Мати – в шоці. Дитина зранку була, снідали разом. Пішла в школу. Вийшла зі школи (за словами однокласників) і все. Додому не прийшла. Думай шо хочеш – вкрали? вбили? зґвлтували? Дівчина скромна, не шлялася де попало. Словом, не ясно. Поліція заяву прийняла, але бігти нікуди не збиралася (не минулося 24 годин).

Її шукали. Мати посивіла. Тато мовчав. Поліція нарешті взялася за пошуки, розвісили фото. Минув тиждень. Десь-хтось сказав, що бачили її на автобусній зупинці в Мулі (за 100 км від дому) з хлопцем. Рипнулися туди. Обчистили все.

Прийшла сама мандрівниця Ділєк, злякавшись поліції.

Заміж захотілося їй. Бо полюбила, і то її єдиний (ель-класіко, хіба нє?). Тепер мовчала мати, а тато надавав ляпасів.

Їм доведеться жити, туплячи очі в землю. Тому що явно питання цнотливості постає в їхніх головах  і в очах сусідів (пощастило тій Ділєк, шо вона живе не на сході країни, де могли б і прибити за таке). І сватів не зашлють ті, що знають про її змивон з хати.

От таке то. Ще раз піднімається питання неосвітченості батьків і недостаток відвертих розмов з чадом.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *